Дні минали без пригод.
Сонечко світило,
падав дощик на город —
все позеленіло…
Що не ступить Марта крок,
чує — щось негоже…
Де тут м’ята, морозок?..
Зрозуміть не може.
- Наступний вірш → Марія Хоросницька – Марта сплеснула руками
- Попередній вірш → Марія Хоросницька – Марта садить
(Оцінок ще немає)