Потяг пролинув. Її вже нема.
Зникли очі й веселий рот.
Залишилась в уяві всмішка німа.
Осиротів мій bloc-notes.
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Річ
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Місто (Осте сте)
Потяг пролинув. Її вже нема.
Зникли очі й веселий рот.
Залишилась в уяві всмішка німа.
Осиротів мій bloc-notes.