Вітер обскрібує спини гір.
Вітер забиває віддих.
Вітер нас, зблідлих,
Оскелює – хижий звір.
Вітер осклянив будинки.
Вітер серце проймив.
Вітер станув навшпиньки
І нас забив.
Вітре, замкнув мені дух ти!
Обкрижанив ограду.
Розсипав між нами зраду…
Вітер окайданив бухту…
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Парикмахер
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Аскольд