Що з нами діється, коли трава
У стрілку випинається з коріння
І оживають квіткові дива —
Сонцепоклонники від сотворіння?
Я змалечку живі слова збирав,
Що розсипали пращури зелені —
Неначе кров моя і соки трав
Злились в невидимій астральній вені.
Отож, як тільки верби молоді
На вітрі вчаться котики тримати —
Я почуваюсь так, немов тоді,
Коли. сестричку народила мати.
