…кланяйся жінко в ноги
помилились пророки слав’янські:
Адам – не із глини, а – з плоті
і м’язи його спартанські.
Не з Раю його прогнали –
з землі вавилонської дикої,
із воїнів ассирійських,
благословляючи криками.
Серце його, мов, в панцирі,
не було у нього Бога.
Чи здатна такого любити?
То ж кланяйся, жінко, у ноги…
- Наступний вірш → Оксана Лущевська – Жовтень
- Попередній вірш → Оксана Лущевська – Двоє
(Оцінок ще немає)