Вірші класиків > Олександр Олесь: Вірші > Олександр Олесь – Метелики

Олександр Олесь – Метелики: Вірш

Погляньте, погляньте, яка благодать!
Дивіться: метелики з неба летять!
Квітки повмирали усюди надворі,—
Морозець малює на шибах узори…
Картинкою гарною стане віконце,
Як трошки поблискає золотом сонце.
Погляньте, погляньте, яка благодать:
Метелики з неба летять і летять.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Олександр Олесь
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Олександр Олесь – Метелики":

Читати схожі вірші:

  1. Ганна Чубач – Білі метелики дня, чорні метелики ночі
  2. Олександр Олесь – Сонце на обрії, ранок встає
  3. Олександр Олесь – Снігурі
  4. Олександр Олесь – Хай дня не видко з-за туману
  5. Олександр Олесь – Степ
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Олександр Олесь – Метелики: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.