Клим Якимові позичив гроші на машину,
Як говорять у народі, виручив людину.
І набрався ж неборака лиха та мороки!
Той Яким не повертає грошей вже два роки.
Клим до нього причепився в перукарні навіть
І при людях заходився гроші з нього править.
А Яким сказав сердито:
— Не бурчи у шию.
Зачекати можеш, доки бороду побрию? —
Клим скипів: — Та можу, можу, можу зачекати!
Тільки ти мені не здумай знову набрехати.—
Встав Яким, обличчя витер покривалом білим.
— Ось тепер ми і покінчим з цим скандальним ділом.
Я тепер до смерті брити бороду не буду.
Люди чули, що сказав ти. Подавай до суду.
Анекдот цей хтось придумав, щоб людей повчати,
Де, на що, кому і скільки можна позичати.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Дві коханки
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Веселі гуси