Вірші класиків > Павло Глазовий: Вірші > Павло Глазовий – Джиґун

Павло Глазовий – Джиґун: Вірш

Зажурилася бабуся та й сказала діду:
— Ой нічого не минає у житті без сліду.
Скільки раз ти залицявся до чужих, горнувся…
Бодай стільки на тім світі ти перевернувся! —
Дід скривився, мов від редьки:
— Годі, язиката!
Ти із мене після смерті зробиш акробата.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Павло Глазовий
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Джиґун":

Читати схожі вірші:

  1. Павло Глазовий – Гроші треба берегти
  2. Павло Глазовий – Сварка
  3. Павло Глазовий – Як Микита став боксером
  4. Павло Глазовий – Онучок
  5. Павло Глазовий – Ірод
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Глазовий – Джиґун: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.