Вірші класиків > Павло Глазовий: Вірші > Павло Глазовий – Найвища нагорода

Павло Глазовий – Найвища нагорода: Вірш

В школі хлопчик ясноокий
Руку підійма.
— Чом в Шевченка у Тараса
Орденів нема? —
Вчитель каже: — Як поета
Полюбив народ,
То йому уже не треба
Інших нагород.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (3 оцінок, середнє: 4,33 із 5)
0 Павло Глазовий
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Найвища нагорода":

Читати схожі вірші:

  1. Павло Глазовий – Мученик науки
  2. Іван Коваленко – Найвища вершина
  3. Павло Глазовий – Піжмурки
  4. Павло Глазовий – Архаїзми
  5. Павло Глазовий – Коріння й насіння
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Глазовий – Найвища нагорода: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.