В клубі лекція збудила
Справжній інтерес.
В ній ішлося про науку,
Про її прогрес:
Як творилися алмази
Ті, що ріжуть сталь,
Як з дешевої породи
Робиться кришталь,
Як тканини фабрикують
З різного сміття,
Як наука прикрашає
Побут і життя.
— А скажіть,— спитала баба,—
Чи зуміли б ви
Молока зробити глечик
З лантуха трави?
— Ні,— признався лектор чесно,—
В хімії у нас
Для подібних перетворень
Не настав ще час.
— Отаке! — сказала баба. —
Ходять як тузи,
А не можуть перевершить
Простої кози.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Бобина
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Панькова дисертація