Тиха ніч поля накрила,
Як щовечір накриває
Добра мати сонну доню.
Тільки звідкись пошум крил,
Тільки щось шепоче гай,
Тільки десь блищить вогонь.
Срібнорунні хмари тихі,
Що задня по небі паслись,
Збилися в щільну отару.
Походжає коло них,
Щоб не гнались самопас,
Місяць, досвідний скотар.
