Степан Руданський – Wody: Вірш

Одягнувся німець паном.
Та грошей не має.
Ходить, бідний, по Варшаві,
З голоду вмліває.

Ходить, свище. Далі чує —
Десь музики грають,
Німець ближче, поглядає —
Аж пани гуляють.

«Зайду,— каже,— подивлюся!»
Входить до покою;
Але тілько бідний німець
За поріг ногою,—

Його в танець і втягнули…
Що робити з горя?
Хоч голоден, як собака,
Танцює, небора.

Протанцював разів кілька —
Нема відпочинку:
То та піде німця просить,
То та на годинку…

Ізнемігся бідний німець,
Підкосились ноги;
І як раптом повернувся —
Гу-гуп до підлоги!

Засміялись пани зразу,
Разом заплескали,
Далі бачать, що не жарти:
«Wody!» – закричали.

Але німець із підлоги:
– Nie trzeba mnie, – каже, – wody?
A kawalek chlieba! [2]
______________

1. Wody – Води (польськ.)

2. Не треба! Не треба!
Не треба мені води,
А шматок хліба! (польськ.)

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Степан Руданський – Wody":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Степан Руданський – Wody: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.