Я прийшла поклонитись історії краю свого.
У цій тиші врочистій і зелені буйно весняній.
Бачу долю близького далекого мого,
Я, маленька частинка його, вже давно тут ніким нечекана.
Як у пам’яті з рідним єднаюсь душею —
Знаю доля моя вже на другій півкулі землі —
У любові до світу, весни і до пари своєї
Заливаються трелями в зелені поруч молоді солов’ї.
