Тяжко звичка у минуле кане
/а життя із вічних перемін/.
Для її останніх могіканів
Іншого немає узамін.
І вона — утіха їм і рана —
До кінця, на їхні всі роки.
Індіянське плем’я могіканів
Символом лишилось на віки.
- Наступний вірш → Світлана Кузьменко – Старий воїн
- Попередній вірш → Платон Воронько – Пахне хліб
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші