Світлана Кузьменко – Останні могікани: Вірш

Тяжко звичка у минуле кане
/а життя із вічних перемін/.
Для її останніх могіканів
Іншого немає узамін.

І вона — утіха їм і рана —
До кінця, на їхні всі роки.
Індіянське плем’я могіканів
Символом лишилось на віки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Світлана Кузьменко – Останні могікани":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Світлана Кузьменко – Останні могікани: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.