Світлана Кузьменко – Про мову: Вірш

Є мова у запеклих ворогів,
У добрих приятелів, щирих друзів.
І ніжна — як у пари голубів.
І та — яку творцям приносить Муза.

І є співзвучних душ безслівна мова —
Двох рідних душ — і з душі і до душі:
На хвилях телепатії розмова
Доносить думки відтінки усі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Світлана Кузьменко – Про мову":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Світлана Кузьменко – Про мову: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.