За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З Богом заговорить…
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти.
- Наступний вірш → Тарас Шевченко – І мертвим, і живим, і ненарожденним
- Попередній вірш → Іван Франко – Чого являєшся мені у сні
(13 оцінок, середнє: 4,00 із 5)
Написано дуже добре ♥️
Вау Україна понад усе
Дякую
Все буде Україна
Все буде України
Обожнюю цей вірш