Співав би я, много співав би,
Щоби земля за тремтіла,
Як той гад серця не кусавби,
Якби душа не боліла.
Болить мене душа, тай дуже!
А в серцю мов ножом коле, —
Бо ти нас не лишаєш друже,
Товаришу наш: Недоле.
Из сліда в слід, ти все за нами,
Доки в дзвони не ударять,
Поки нам, над чотирьма дошками
Свічок смерти не запалять…
