Василь Ґренджа-Донський – Звідси гори, звідти гори: Вірш

Звідси гори, звідти гори
Попід гори звори,
Ще й потоки протікають,
Піняться, співають.

Далеченько гори сині,
А поля зелені,
Тільки ниви жовті, наче
Ковдрами стелені.

На вершині-полонині
Біла шапка нині,
То сніжок вершок пудрує,
В нас поперш гостює.

Холод із вершин усюди
Вишкіряє зуби,
А овесик непожатий,
Хоч і небагатий.

Понад гори сонце світить
Та воно не гріє,
Бо із півночі вдолину
Зимний вітер віє.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Василь Ґренджа-Донський – Звідси гори, звідти гори":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Василь Ґренджа-Донський – Звідси гори, звідти гори: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.