До хвилі хвиля, наче скибка чорна
ріллі… Так ніч переорала річку,
загнавши скраю неба склянку-місяць,
немов леміш в глибоку борозну…
За тиждень і цього уже не буде:
діткнеться холод серця, а у небі
від ранку і до вечора журливо
тягтимуть рептух мжички журавлі…
