Володимир Підпалий – Колізей: Вірш

Між бутафорій, павутиння, пилу
неслава й слава в мирі ужились,
сховавши за оздобу, як могилу,
те, що сміялось-плакало колись.

А тільки зали від людей спочинуть
і смертні ляжуть спати –
в морі тьми
віконниці незрячими очима
шукають Тінь велику під дверми…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Підпалий – Колізей":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Підпалий – Колізей: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.