Володимир Підпалий – Тінь: Вірш

Є у Сосюри: “такий я ніжний,
такий тривожний”…
А як же я?..
Вітер гуляє долами сніжними,
спить до весни земля.

Ніч яка довга – довша за зиму
(що наробила ти, заметіль!).
…Над Україною ходить інтимна
біла й тривожна поетова тінь.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Підпалий – Тінь":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Підпалий – Тінь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.