За журавлиними ключами
посиротіла далина.
Відходить листопад…
За лісом
зима вітрило напина.
Зашклилися, як затулились,
тоненьким льодом у степах
мілкі озера…
Глід червоний
промерз до зернят на кущах.
А грудень дихає сердито
морозом.
Невтямки йому,
чому тендітними списами
озимина стріча зиму…
- Наступний вірш → Володимир Підпалий – Пісня про комсомольців
- Попередній вірш → Володимир Підпалий – Перунія
(Оцінок ще немає)