Володимир Підпалий – Полон: Вірш

Ловлю себе на думці: у селі
копають у садах і хати білять,
і в місті, де тепера я живу,
трава асфальт на пішоході ламле.

То, значить, справді скрізь уже весна,
всім вистачає клопоту й роботи,
і хоч прибавило нівроку дня,
та й ніч лишилась довгою – не спиться…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Підпалий – Полон":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Підпалий – Полон: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.