Ет, ну що й говорити – дива:
з дива пива ждати дарма –
тьмою тьменною сунуть слова,
а між ними слова нема.
Чи його десь лихий пристрів
на поторжці?.. А коли – ні,
хай уб’є мене чорний грім,
тільки слово явить мені!..
- Наступний вірш → Володимир Підпалий – Шлях
- Попередній вірш → Ірина Жиленко – Вечірній марш
(Оцінок ще немає)