Вірші класиків > Володимир Підпалий: Вірші > Володимир Підпалий – Тінь

Володимир Підпалий – Тінь: Вірш

Є у Сосюри: “такий я ніжний,
такий тривожний”…
А як же я?..
Вітер гуляє долами сніжними,
спить до весни земля.

Ніч яка довга – довша за зиму
(що наробила ти, заметіль!).
…Над Україною ходить інтимна
біла й тривожна поетова тінь.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Володимир Підпалий
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Підпалий – Тінь":

Читати схожі вірші:

  1. Володимир Підпалий – Самота
  2. Володимир Підпалий – Елегія про одну ніч
  3. Володимир Підпалий – Сніг
  4. Володимир Підпалий – Зимовий етюд
  5. Володимир Підпалий – Запросини
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Підпалий – Тінь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.