Володимир Підпалий – Запросини: Вірш

У холодному небі
золотий човен
із хмари на хмару,
на хмару із хмари –
і на місці…

Я розкажу тобі таке,
чого не зможе інший,
бо таємницею володіємо
я та ніч…

Там,
де три гори зійшлися,
там,
де три ріки злилися,
там,
де три шляхи зав’язалися,
стоїть хатка.

А в тій хатці
за трьома замками,
за трьома дверима,
у якомусь із трьох кутків –
золоті весла…

А в холодному небі
золотий човен
із хмари на хмару,
на хмару із хмари –
і на місці…

Ніч осіння довга –
ходімо!
Нас тепер двоє
знає про весла –
ходімо!

…У холодному небі
золотий човен
із хмари на хмару,
на хмару із хмари –
і на місці!
Ходімо!

Навіть
якщо не дійдемо, –
ходімо!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Підпалий – Запросини":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Підпалий – Запросини: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.