Володимир Свідзінський – Моя дорога в край незнаний: Вірш

Моя дорога в край незнаний,
Моя дорога в далечінь.
Іду один. Немає сонця;
Навколо мене тиша й тінь.

* * *

Навколо мене все погасло:
Всі барви, звуки, всі пісні.
Краса вмирання, зов’явання
Чарує сумно зір мені.

* * *

А серце квітне дивним щастям.
Все жду чогось, когось люблю,
І листя шелест передсмертний,
Як світлу музику, ловлю.

* * *

Моя дорога в далеч темну,
Моя душа в солодких снах.
Як дика сарна, я блукаю
Один в покинутих лісах.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Свідзінський – Моя дорога в край незнаний":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Свідзінський – Моя дорога в край незнаний: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.