Тут день — неначе сон прозорий.
Як тихий корабель,
Пливуть кудись ліси, і гори,
І дикий безлад скель.
Пливуть отари на узбоччі,
Пливе стрімкий обрив…
І звідусіль сіяє в очі
Небес ясний розлив.
Стою один вгорі, над гаєм…
У далеч казкову
З усім зелено-тихим краєм
Я теж пливу.
