Малинове. Хрещато. Бузково.
У дитинстві, в дитячі роки.
Я сиджу на порозі кленовім
і годую пташок із руки.
Прилетіли з веселого світу,
з того світу, що сам — наче птах,
щоб сузір’я достиглого жита
на моїх позбирати плечах.
Прилетіли зі світу — світлиці,
що простора, як радісний сміх,
щоб зірки золотої пшениці
на бровах позбирати моїх.
Я сиджу на кленовім порозі,
а пташки все летять і летять,
щоб добірне, щоб сонячне просо
на колінах моїх позбирать.
Я сиджу на порозі кленовім.
Між пташок я і сам, наче птах.
А вони посідали на брови,
примостились вони на плечах.
Малинове було. І бузково.
У дитинстві, в рожеві роки.
Десь поріг мій — край світу кленовий,
там пташок годував із руки.
