Немає місця на землі
Де б витримали утлі стіни —
Дім розпливається у млі
Під гуд нічної хуртовини.
Морозом спалено сади.
Що так побожно ми садили,
І зимном мерзлої води
Ось ранок стигне мертво-білий
І ледве блакитніє. День
Останні краплі крови точить.
І тихо п’є. І знов веде
На бездорожжя злої ночі.
