Галина Тарасюк – Ви ще згадаєте мене: Вірш

Ви ще згадаєте мене
не раз у колотнечі світу,
коли дорога вас мине,
коли вам зірка не засвітить.

Я вам являтимусь, як гріх.
Під небом іншої любові
вам будуть червоно горіть
мої багаття вечорові.

Ви ще згадаєте колись
негадано посеред свята
моїх зіниць пекельну вись,
мого чола гординю кляту.

Я вам болючо заболю,
лиш почорнію білим світом:
довічна каторга жалю —
куди від неї нам подітись?

І протечуть літа земні
за синю даль, за обрій дальній —
і ви згадаєтесь мені
у спогаді моїм останнім.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Галина Тарасюк – Ви ще згадаєте мене":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Галина Тарасюк – Ви ще згадаєте мене: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.