Сорок восьмий. На ослоні,
біля хати на осонні
тато з мамою сидять.
В мами шия у намисті,
в мами очі — небо чисте…
Гуси з вирію летять.
В тата вишита манішка,
пальці мнуть “козячу ніжку”,
тато — чоловік і зять.
Тато скоро стане татом.
Та про це не нам казати —
нас іще немає.
Лиш на давнім фотознімку —
на лиці щасливім жінки —
мамин погляд сяє.
