Незмірної поваги глибочінь
і світло давнини, кров і відвагу
і до змагань майбутніх дику спрагу,
що витворила пориви стремлінь
сьогодні відчуваю в слові я
цім, що моя істота воєдино
зціляється, живе ним: Україна —
грядучих днів і слава і життя.
В крові за Неї падали сини,
гострили кігті за зелені низи
займанці дикі, безпощадні, сизі
і кидалися як зза давнини,
та в захисті Її ставали діти
й стають в ім’я закону й заповітів.
