Не дотяг до генія,
але
щирим був,
якщо і помилявся,
разом із народом похмелявся
в час,
коли було аж надто зле.
Визначним не заздрю –
присягнусь –
і цілком вдоволений собою:
спочиваю в тиші після бою
і нового бою не боюсь.
- Наступний вірш → Іван Низовий – У затінках Пігмаліона
- Попередній вірш → Іван Низовий – Про обережність
(Оцінок ще немає)