Олександр Олесь: Вірші

Справжнє прізвище видатного українського поета-символіста Олександра Олеся (1878-1944) – Кандиба, і є припущення що походить він зі старовинного шляхетного роду. Лірик з драматичною долею, якому судилося стати кумиром сотень людей, насправді в юнацькому віці прагнув займатися сільським господарством, був вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, потім навчався у Харківському ветеринарному інституті.

З 2005 року Олександр Олесь поринув у літературну діяльність, і вже його перша збірка «З журбою радість обнялась» мала величезний успіх. Поціновувачі чекали нових збірок поета, але далеко не всі твори проходили крізь лещата цензури.

У 20-ті роки минулого століття Олександр Олесь покинув Україну. Спочатку у Відні він працював редактором та очолював Союз українських журналістів, а потім жив у Празі. Вже у Чехії до нього приєдналася родина. Саме в ті часи розпочався другий, емігрантський період творчості, коли поет все частіше звертався до давніх часів, віднаходячи в минулому уроки для сучасників і людей майбутнього.

Олександр Олесь – батько унікального українського поета та громадського діяча Олега Ольжича, закатованого в концтаборі Заксенгаузен. Більшість поезій, що й зараз люблять діти, він створював саме для сина. Олександр Олесь пережив Олега Ольжича на півтора місяці.

Олександр Олесь – Княжа Україна