Іване без роду, Іване без долі,
Куди не ходив ти, кого не видав?
У спеку і стужу, у лісі і в полі
Ти гинув, а славу сусід добрий взяв…
На сербських зарінках* клалась твоя сила,
На волинській млаці твій гріб вже присів,
І серед Поділля сіріє могила,
Де впало в двобою двох рідних братів.
Подільські берези й покутські тополі
, Шумлять все по тобі, що марно ти впав;
Іване без роду, Іване без долі,
Ти загинув, а славу сусід добрий взяв.
Твій батько на гіллі повис в літню днину,
Ти гинув інакше: fur Kaiser und Land**.
Та всім вам однаку дали домовину —
Й печаттю вам символ: Name unbekannt! ***
______________
* – Берег, покритий галькою.
** – За кайзера і батьківщину (нім.).
*** – Ім’я невідоме (нім).
