Любити? — Як?!
Та — бачить Бог — любила
Простити? — Як?!
Але й простить змогла!Галина Могильницька*
Міжусобиць час вів брат на брата —
Їх сліпила гордости мана.
Вже княжни Полоцької посвята
Князя Володимира жона.
Причаїлась у душі обида,
Гордости не гоїть фіміям,
В манастирській келії Рогніда
Своїм рідним молиться Богам.
Шість синів для Мужа породила,
Не бажала кривдникові зла:
В гордості — по-справжньому любила
І простить — по-справжньому змогла.
* — “Рогніда”, ліро-епічна історична поема, Одеса, Альфа-Омега, 2000