Світлана Кузьменко – Спадки: Вірш

Різні спадки лишаються людям,
Із пригадками, і без пригадок.
А в кінці, найкоштовніший буде
Для нащадка — духовний спадок.

Поколінню, що йде за тобою,
Залишалися б знову і знову, —
Не скарби нуклеарної зброї, —
Естафети, з добром любови.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Світлана Кузьменко – Спадки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Світлана Кузьменко – Спадки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.