Вірші класиків > Світлана Кузьменко: Вірші > Світлана Кузьменко – Я так боюся співчуття

Світлана Кузьменко – Я так боюся співчуття: Вірш

Я так боюся співчуття.
Від нього я слабію дуже.
Мені потрібна віра у життя,
А перш за все — у себе, друже.

Про себе мовлю я у множині.
У множині звертаюся до тебе:
Коли ти друг — не співчувай мені,
А поможи повірити у себе.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Світлана Кузьменко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Світлана Кузьменко – Я так боюся співчуття":

Читати схожі вірші:

  1. Світлана Кузьменко – Друзі
  2. Світлана Кузьменко – Кожний день я до тебе пишу
  3. Світлана Кузьменко – Івасик і його абетка
  4. Світлана Кузьменко – Києву
  5. Світлана Кузьменко – Канадський індіянин
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Світлана Кузьменко – Я так боюся співчуття: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.