Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До п’яного дяка в науку.
«Учися, серденько, колись
З нас будуть люде»,— ти сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала.
Які з нас люде? Та дарма!
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава — заповідь моя.
Короткий опис
«Доля» — автобіографічний філософський вірш Тараса Шевченка, написаний 9 лютого 1858 року в Нижньому Новгороді одразу після повернення із десятилітнього заслання, що є першою частиною ліричного триптиху «Доля», «Муза», «Слава» та підбиває підсумки життєвого шляху поета. Твір побудований як звернення до персоніфікованої Долі, яка стала для сироти другом, братом і сестрою: вона повела маленького хлопця в школу до п'яного дяка в науку, обіцяючи, що колись з них будуть люде, але коли поет вивчився і озирнувся на своє життя, він із легкою іронією констатує, що доля трохи збрехала. Проте Шевченко не докоряє їй за це, бо вони не лукавили один з одним і просто йшли життям без зерна неправди за собою, а фінальний заклик йти дальше, бо слава — це його заповідь, стверджує місію поета служити своєму народові попри всі випробування.
Жанр: Ліричний вірш, філософська лірика
Тема: Розповідь поета про власну життєву долю, яка не лукавила до митця; переосмислення прожитого життя та творчого шляху
Ідея: Возвеличення чесного життєвого шляху без лукавства та неправди; утвердження слави як заповіді та місії поета служити народу
Дата написання: 9 лютого 1858 року, Нижній Новгород
Додатково: Перший вірш триптиху "Доля", "Муза", "Слава"; написаний одразу після повернення з десятилітнього заслання (1847–1857); автографи: у щоденнику Шевченка (9 лютого 1858), у листах до М. Щепкіна (10 лютого) та М. Лазаревського (22 лютого), у "Більшій книжці"; першодрук: альманах "Хата" (1860) без останніх чотирьох рядків, повний текст у "Кобзарі" (1867); автобіографічний підтекст: навчання у дяка в Кирилівці, кріпацтво, солдатчина; віршовий розмір: ямб; римування: точні жіночі рими; образ-символ: доля (життєвий шлях, випробування, вірний супутник); входить до шкільної програми (9 клас). Повний аналіз твору "Доля" Шевченка .
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Тарас Шевченко – Доля":
Читати вірш поета Тарас Шевченко – Доля: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.