Володимир Підпалий – Народна пісня: Вірш

Мов непогрішна звірена стріла,
сягаєш цілі… Мент – і на півтоні
заплачеш-заридаєш з-під крила
чаїного… І в горі не потонеш.

Із блуду повертаються сини,
неначе діти, повноліття прагнуть…

Хіба тобі забракне глибини,
як освіжиш вуста у спеку спраглими!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Підпалий – Народна пісня":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Підпалий – Народна пісня: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.