Євген Гуцало – Защебетала за вікном ластівка: Вірш

Защебетала за вікном ластівка,
збудила в ліжку синову усмішку,
збудила в ліжку синові обійми,
здатні вмістити всю безбережність світу.

На тоненьких гілках надії,
які завжди зеленіють в моїй душі,
спочиває сьогодні лазорівка — голуба синиця,
щоб завтра податись у мандри.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Євген Гуцало – Защебетала за вікном ластівка":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Євген Гуцало – Защебетала за вікном ластівка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.