Анатолій Рекубрацький – Ми діти вам завжди: Вірш

Пливуть, пливуть літа,
Та все міцніше віра:
Все краще у собі
Придбав я тільки тут.
Сюди лежать стежки
Від кожного подвір’я,
І спогади сюди
Летять з усіх-усюд.

Там вчителька стоїть.
Там крейда пахне мило.
Там все було мені
Колись у перший раз,
Там, мабуть, назавжди
Дитинство зупинилось
І крізь усе життя
Сія тепер для нас.

Там наші вчителі,
Що знали все на світі,
Цвітуть між дітвори,
Не знаючи про те,
Що і саме життя
Вимірюють їм діти,
А сивину несуть
Вже діти тих дітей.

Та все ж горить, горить
Невгасна наша віра,
І ваша доброта
Все множиться на нас.
Для цього варто жить
І власні роки мірять,
І знов, як в перший раз
Заходить в перший клас.

А нам хай буде так,
Як в пам’яті зосталось,
Де ви іще такі
Стрункі і молоді,
І як би ми на вас
Доросло не дивились,
Ви — наші вчителі.
Ми — діти вам завжди.

До школи йдуть стежки
Від кожного подвір’я,
А спогади сюди
Летять з усіх — усюд.
Нехай пливуть літа,
Та все міцніше віра:
Все краще у собі
Придбав я тільки тут.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Рекубрацький – Ми діти вам завжди":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Рекубрацький – Ми діти вам завжди: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.