Михайль Семенко: Вірші
Михайль Семенко (1892-1937) – український поет-панфутурист, представник Розстріляного відродження. Вирізнявся надзвичайною епатажністю. Наприклад, творчість попередніх митців не просто відкидав, він публічно спалив «Кобзар» і присвятив цьому вірш.
Значна кількість віршів цього поета є філософськими – про призначення людини і сенс життя. Також важливою темою дослідження людської психології. З цією метою автор пише зокрема пейзажну лірику, яка передає внутрішній стан його героя та динамічні зміни у психології.
Для розкриття ідей Михайль Семенко використовує авторські новотвори, поширене застосування гри слів – вживання схожої за звучанням, але відмінної за значенням лексики. Він пише без дотримання правил пунктуації, при цьому чіткі рубані рядки дозволяють читати з належною інтонацією.
У доробку присутні як римовані вірші, так і верлібри.
Список віршів:
- Серце рветься
- Натхнення
- Тіні забуті
- Осінь
- Поет (Я про тихі тіні співаю)
- Море моєї душі
- Запитання (Я хтів би знать що є життя)
- Мій привіт
- Поезопісня
- Королі
- Підземна річенька
- Зима
- Ми
- Сонцекров
- Притиснутий
- Експресовітер
- Запрошення (Ви знаєте)
- про білі ночі
- Я хочу
- Голос мая
- Асфальт
- Настрій
- Бажання (Чому не можна перевернути світ)
- К другу-стихотворцу
- 1. V. 914-го
- Куховарня
- Авіатор
- Річ
- Потяг пролинув
- Місто (Осте сте)
- Замір
- Сосни
- Метелик
- Етюд
- Атлантіда
- Пастель
Михайль Семенко: читати популярні, найкращі вірші поета класика українською мовою про кохання і дружбу, природу і тварин, для дітей та дорослих. Якщо ви не знайшли бажаний вірш, поета або тему, рекомендуємо скористатись пошуком по сайту.

Коментарі: 0