У світ усі відкрилися віконця:
Що хочеш тільки — в них і подавай.
Та хоч у всіх на світі спільне сонце,
У кожного — єдиний рідний край.
І в кожному — своє щось, неповторне, —
Куди не гляну я, не подивлюсь —
Якоюсь чужиною неспотворене,
Як і у суті — Україна-Русь.
