Володимир Свідзінський: Вірші

Володимир Свідзінський (1985 – 1941) – український поет і перекладач з трагічною долею. Його творчістю захоплювалися сучасники, зокрема Павло Тичина, Майк Йогансен, Юрій Яновський. Проте до нащадків більшість його творів не дійшла – разом з самим поетом, який був арештований у 1941 році і йшов етапом на схід, разом з його товаришами по нещастю в одній з господарчих будівель на Курщині були спалені і всі знайдені рукописи. Врятувати вдалося лише ті твори, які автор раніше передав за кордон.
Для віршів Володимира Свідзінського характерний тонкий психологізм і філігранне створення персоніфікованих образів. Змальовуючи природу, він передає стан ліричних героїв.

Ефектні порівняння і незвичайні епітети, асонанс і алітерація перетворюють пейзажну лірику на шедеври. Оскільки автор вчився у семінарії, у його поезіях присутні релігійні мотиви, а деякі вірші фактично є молитвами. Присутні у віршах і філософські нотки – автор демонструє, як швидко плине людське життя.

Інтимна лірика надзвичайно висока, елегійна. У ній відсутні еротичні мотиви – автор зосереджується на внутрішньому стані ліричних героїв.