Володимир Свідзінський: Вірші

Володимир Свідзінський (1985 – 1941) – український поет і перекладач з трагічною долею. Його творчістю захоплювалися сучасники, зокрема Павло Тичина, Майк Йогансен, Юрій Яновський. Проте до нащадків більшість його творів не дійшла – разом з самим поетом, який був арештований у 1941 році і йшов етапом на схід, разом з його товаришами по нещастю в одній з господарчих будівель на Курщині були спалені і всі знайдені рукописи. Врятувати вдалося лише ті твори, які автор раніше передав за кордон.
Для віршів Володимира Свідзінського характерний тонкий психологізм і філігранне створення персоніфікованих образів. Змальовуючи природу, він передає стан ліричних героїв.

Ефектні порівняння і незвичайні епітети, асонанс і алітерація перетворюють пейзажну лірику на шедеври. Оскільки автор вчився у семінарії, у його поезіях присутні релігійні мотиви, а деякі вірші фактично є молитвами. Присутні у віршах і філософські нотки – автор демонструє, як швидко плине людське життя.

Інтимна лірика надзвичайно висока, елегійна. У ній відсутні еротичні мотиви – автор зосереджується на внутрішньому стані ліричних героїв.

Список віршів:

Володимир Свідзінський – З-за похилої стодоли

Володимир Свідзінський – Я вгорі, над лісом

Володимир Свідзінський – Дубовий ліс в сумній покорі

Володимир Свідзінський – Зима

Володимир Свідзінський – Вітер

Володимир Свідзінський – На заході

Володимир Свідзінський – О Боже, не дай загубити ключі

Володимир Свідзінський – Воріття

Володимир Свідзінський – Прощай

Володимир Свідзінський – В часи давноминулі

Володимир Свідзінський – Гори

Володимир Свідзінський – Потопало сонце за житами

Володимир Свідзінський – На Дністрі

Володимир Свідзінський – Ранок

Володимир Свідзінський – По лісі шум, розливний шум

Володимир Свідзінський – Тут день – неначе сон прозорий

Володимир Свідзінський – Дощ

Володимир Свідзінський – Вона прийшла

Володимир Свідзінський – Моя дорога в край незнаний

Володимир Свідзінський – У тьмі, як море, сад шумів

Володимир Свідзінський – Усе в далечінь я дивлюся

Володимир Свідзінський – Ходім туди, у ліс, на гору

Володимир Свідзінський – Сіяє сад, від наморозі білий

Володимир Свідзінський – Весна, розкрились небеса

Володимир Свідзінський – Темна

Володимир Свідзінський – Висхли, висхли ранні роси

Володимир Свідзінський – Вже з дерева життя мойого

Володимир Свідзінський – Приплив

Володимир Свідзінський – Цілий день палючий вітер

Володимир Свідзінський – Нежданий сніг упав на брость зелену

Володимир Свідзінський – Як важко дихає ся ніч

Володимир Свідзінський – Щастя

Володимир Свідзінський – Так сумно тут здавалось самотою

Володимир Свідзінський – Буває, в час самотніх дум

Володимир Свідзінський – На руїні

Володимир Свідзінський – На заліску

Володимир Свідзінський – Як тебе утомить місто

Володимир Свідзінський – Не вій, вітре буйнесенький

Володимир Свідзінський – Ой красно ти, яблунько

Володимир Свідзінський – Каплиця

Володимир Свідзінський – Зелені свята

Володимир Свідзінський – Мені ти милий з давніх літ

Володимир Свідзінський – Вже хутко день

Володимир Свідзінський – Зрада

Володимир Свідзінський – З книги “Вересень”

Володимир Свідзінський – Голубими очима

Володимир Свідзінський – Із огневого джерела

Володимир Свідзінський – І цей листочок

Володимир Свідзінський – Тільки в вечірньому мороці

Володимир Свідзінський – Розхиляю колосся

Володимир Свідзінський – Роздумано, важно ступали коні

Володимир Свідзінський – Одступається небо

Володимир Свідзінський – Нерозвійно нагусла над мокрим вікном

Володимир Свідзінський – Маятник натомився

Володимир Свідзінський – Лице люстра мертвіє в тіні

Володимир Свідзінський – Десь дощ іде

Володимир Свідзінський – І довго шукав я живущої води

Володимир Свідзінський – Настане день мій сумний

Володимир Свідзінський – Коли ти була зо мною, ладо моє

Володимир Свідзінський – Як білий дух, метався сніг

Володимир Свідзінський – Довіку б тут

Володимир Свідзінський – І час далекий, і земля далека

Володимир Свідзінський – Під голубою водою

Володимир Свідзінський – Душа поета

Володимир Свідзінський – Спи

Володимир Свідзінський – Вже ані словом, ні співом

Володимир Свідзінський – Вечірні тріолети

Володимир Свідзінський – Ніч голубая

Володимир Свідзінський – Ударив дощ, заколихав

Володимир Свідзінський – Запах меду і дим гіркий

Володимир Свідзінський – Холодна тиша

Володимир Свідзінський – Із-за жовтого клена

Володимир Свідзінський – Як хочеться покинути себе

Володимир Свідзінський – Зав’язують, затягають

Володимир Свідзінський – Як тихо тут

Володимир Свідзінський – Як темно стало

Володимир Свідзінський – В полум’ї був спервовіку

Володимир Свідзінський – Спогади

Володимир Свідзінський – Балада друга

Володимир Свідзінський – Збирає ранок

Володимир Свідзінський – Віють – не віють

Володимир Свідзінський – Десь з’єдналися тисячі сонців

Володимир Свідзінський – На незайманому полі

Володимир Свідзінський – Дитинство

Володимир Свідзінський – Незмінно жду прибою в час вечірній

Володимир Свідзінський – Люблю. Покинуто, самітно

Володимир Свідзінський – Балада третя

Володимир Свідзінський – У рідній моїй стороні

Володимир Свідзінський – Теперішнє

Володимир Свідзінський – Ти увійшла нечутно, як русалка

Володимир Свідзінський – Моя радість самотня й загублена

Володимир Свідзінський – Кощаво гримлять трамваї

Володимир Свідзінський – Прийшов до саду, де був хлопчиком

Володимир Свідзінський – Ти велетнем по високості

Володимир Свідзінський – Увечері прийду до хати

Володимир Свідзінський – Не в бога смерті і рабства

Володимир Свідзінський – Вино зорі – і лід вікна

Володимир Свідзінський – Коли я був у цій країні

Володимир Свідзінський – Сад не сад – одне деревце

Володимир Свідзінський – Спалахнули міські вогні

Коментарі: 0

Додати коментар

Володимир Свідзінський: читати популярні, найкращі вірші поета класика українською мовою про кохання і дружбу, природу і тварин, для дітей та дорослих. Якщо ви не знайшли бажаний вірш, поета або тему, рекомендуємо скористатись пошуком по сайту.